- гущавина
- [гушча/виена]
-ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гущавина — и, ж. 1) Місце, де дерева або кущі ростуть дуже густо. || чого. Густі зарості чого небудь. 2) Те саме, що гуща 1), 3) … Український тлумачний словник
гущавина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гущавина — ни, ж. Ол. Густий ліс, гущавінь. В гущавині ся вовцы водят … Словник лемківскої говірки
клеоук — гущавина [VI] … Толковый украинский словарь
густвина — и, ж., діал. Хаща, гущавина … Український тлумачний словник
гущ — і, ж., зах. Густий ліс, гущавина … Український тлумачний словник
гущава — и, ж., діал. Гущавина … Український тлумачний словник
гущавінь — і, ж., розм. Те саме, що гущавина 1) … Український тлумачний словник
гущавник — а/, ч. Густі зарості, гущавина … Український тлумачний словник
гущики — і/в, мн., зах. Густий ліс, гущавина … Український тлумачний словник